Середа 1 березня 1989 року
Погляд з Киэва (газету определить не удалось)

ДО-ЧЕ-КА-ЛИСЬ

Як ми вже повідомляли, 3 і 4 березня домашніх прихильників нетрадиційкого вітчизняного року чекае сюрприз. Два досить неординарні колективи—киiвський "В.В." та російськомовні таллінці "НЕ ЧЕКАЛИ" - зустрінуться на сцені Палацу культури КIIЦА. Що за дуплет? Ну стосовно "В.В.", то. як ви. сподіваэмося, чули, це такий собі голосний пiceнно-психоделічний балаган, який цього разу демонструватиме чимало нових, клінічних пісень. А гості? Iх ширше відрекоменду? мо.

АНСАМБЛЬ "HE ЧЕКАЛИ" утворився навесні 1987 року зусиллями музикантів трьох таллінськнх груп - "Кухня", "Еверест" i "Приватна практика", колеги яких такого коника не че... Задля зручностси група влаштувалася на роботу до Державного pociського драматичного театру Естонськоi РСР, що деякою мірою вирішило проблеми репетицёйного примішення та вплинуло на сценічний образ команди. Дебютували на концерті Таллінського рок-клубу, що без особливого успёху намагався об'эднати й російскомовні групи столиці Естоніi . Втім, стиль "Не чекали" настільки відрізнявся від відомих рок-канонів сучасності, що колеги зупинилися на без-невинному терміні "авангард". Справді, велику увагу група приділяэ цілісності своiх музично-пластичних вистав i майже ніколи не повторюэ програми: мабуть, цим і виправдовуi ться назва. Щодо музики, то "Не чекали" своею полістилістикою органічно об'эднують, здавалося б, геть протилежні культурні шари: фольклор i панк-рок, фрі-джаз i радянська писня 30-50-х, химерний iнструментарiй нетрадиційні аранжировки. Здійснивши декілька пара-музичних вистав, таллінська команда з успixом уже виступила на вільнюському "Рок-форум'88" (травень), на московському фестивалі "Сирок" (січень, 1989), де невимушено здобувала лауреатські звання. Нещодавно записано дебютний альбом під назвою "Музика з репетицій" (грудень, 1988).

ВЛАСНЕ, а на кого ми i ви підемо дивитися та що ж від них чекати? Представимо учасників. Вадим Вееремаа (духові інструменти, вокал) удома тримае телескоп, часом від нього відриваеться, щоб послухати віденську класику, Пітера Гебріела, Йона та Джона Андерсонів ("Йес" та "Джетро тал"). Як бард у Клубі самодіяльноi пісні починав Олег Давидович (гітара. тромбон, перкусія), нині - спеціаліст на гітарній електроніці. У минулому велогонщик Віталій Редчиць сидить тепер за ударними інструментами. А ось Андрій Кулагін працював раніше вантажником, оператором світла, щоб оце взятися за вокал, англійський ріжок і танці на сцені: це він створив, до речі, "Приватну практику": впиваеться музикою Стінга i Морісейя. Бас-гітарист Iлля Комаров починав у групах "Кухня", "Рибний день”, “Приватна практика”. А його колега Леонід Сойбельман (гітара, вокал. альт, танці). захоплюючись хореографіею та граючи в циганському ансамблі "Ромале", слухае етнічну музику, класику, авангард. Нарешті фехтувальник i боксер, а ще - клавішник Aвi Недзвецький підключаэться до веселоi компаніi , коли треба вибухнути темпераментом. Словом, ДО-ЧЕ-КА-ЛИСЬ. Уже — післязавтра.

Олександр ЭВТУШЕНКО.